МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра теоретичної та практичної психології
Курсова робота
з навчальної дисципліни «Загальна психологія» на тему: «Взаємозв’язок типу темпераменту та результатів діяльності»
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………………..25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………...26
ВСТУП
Актуальність. На сьогодні питання про взаємозв’язок типу темпераменту та результатів діяльності набуває особливо актуального значення. Адже темперамент є психобіологічною особливістю людини, яка, так чи інакше, проявляється у її діяльності. Темперамент впливає на темп і ритм діяльності, поведінки, на протікання психічних процесів. Вчені давно помітили, що представники різних типів темпераменту вибирають переважно ті професії, які найбільше відповідають їх природним нахилам. Особливості властивостей темпераменту давно привертають увагу дослідників. Проте, отримані дані є доволі суперечливими. Висунуто багато теорій та методів їх вивчення.
Над цим питанням замислювались такі дослідники, як О.М.Леонтьєв, Л.С. Виготський, І.П. Павлов, Є.О. Климов, Б.М. Теплов, І.Н. Шпільрейн, С.Л. Рубінштейн та інші.
Об’єкт дослідження – типи темпераменту.
Предмет дослідження – особливості взаємозв’язку типу темпераменту та результатів діяльності.
Мета дослідження – на теоретичному рівні охарактеризувати та описати вплив темпераменту на діяльність особистості.
Завдання дослідження:
На теоретичному рівні описати типи темпераменту, їх особливості.
На теоретичному рівні описати основні види діяльності.
На теоретичному рівні описати вплив темпераменту на діяльність людини.
Гіпотеза: тип темпераменту людини впливає на її діяльність.
Курсова робота складається зі вступу, одного розділу, висновків та списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз взаємозв’язок типу темпераменту та результатів діяльності
1.1 Основні поняття про темперамент
З давніх-давен люди намагались зрозуміти та пояснити індивідуальні відмінності між людьми – відмінності в інтенсивності, стійкості емоцій, вразливості, енергійності та інших особливостях психічної діяльності та поведінки людини. Ці особливості виявляються як в практичній, так і в розумовій діяльності. Ці особливості є властивостями темпераменту. Темперамент є головною властивістю психобіології людини, його вважають найстійкішою характеристикою, що майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Саме темперамент є біологічним фундаментом, на якому формується особистість як соціальна істота. Він являє собою сукупність індивідуальних особливостей, що характеризує динамічну та емоційну сторони поведінки людини, її діяльність і спілкування [14; 15].
М. Й. Варій це поняття трактує так: «…це стійка властивість особистості, що виражає індивідуально-своєрідну динаміку психіки і поведінки, яка однаково виявляється у різноманітній діяльності незалежно від її змісту, мети і мотивів»[2, с.203].
Найдавніший опис темпераменту належить грецькому лікарю, «батьку» медицини Гіппократу. Саме він першим спробував з’ясувати, чим зумовлені індивідуальні відмінності в поведінці людей. Він та його послідовник – давньоримський лікар Клавдій Гален – дійшли висновку, що ці відмінності зумовлені різним співвідношенням основних видів рідин в організмі людини. Якщо в організмі людини найбільше «гарячої» крові (sanquis), то вона належить до сангвінічного темпераменту, якому притаманна енергія, наполегливість і рішучість у діях. Якщо ж цю «гарячу» кров охолоджує «надлишковий слиз» (phleqma), то це зумовлює флегматичний темперамент, якому властиві неспішність у вчинках, спокій. Їдка жовч (chole) допомагає утворенню холеричного темпераменту, що прояв...
